Курс швейцарського франка: чому ця валюта залишається орієнтиром для українського читача
Курс швейцарського франка цікавить не лише трейдерів і банкірів. Для пересічного українця CHF — це своєрідний «барометр стабільності»: валюта, яка десятиліттями тримає позицію навіть тоді, коли сусіди просідають. Коли в обмінниках Києва, Львова чи Одеси з’являється новий курс швейцарського франка до гривні, увага звертається одразу: чи знову CHF зміцнився, чи це локальна корекція. Франк тримає репутацію «тихої гавані», і навіть побіжне знайомство з його історією пояснює, чому саме до нього придивляються під час геополітичних і фінансових потрясінь.
Швейцарський франк має власний код CHF за стандартом ISO 4217, випускається Національним банком Швейцарії і залишається офіційною валютою Швейцарії та Ліхтенштейну. Це не просто технічна довідка: статус емітента, довіра до регулятора і тривала історія без серйозних девальвацій формують сприйняття CHF як валюти-притулку. Саме тому курс швейцарського франка сприймається як індикатор глобальної довіри: коли він росте, ринок сигналізує про непевність, коли падає — про відносне відновлення апетиту до ризику.
Для українського читача ця тема має ще один практичний бік. Ті, хто зберігає заощадження у франку, ті, хто працює з міжнародними постачальниками, хто купує обладнання чи фармацевтику з Європи, регулярно стикаються з потребою зрозуміти: чому сьогодні CHF саме такий, яким є. Нижче розберемо, як влаштований курс швейцарського франка, що на нього впливає, чому він настільки «тихий» в останні роки і що це означає для тих, хто приймає рішення в гривні.
Як влаштований курс швейцарського франка і від чого він залежить
Після скасування Бреттон-Вудської системи 1971 року Швейцарія перейшла до режиму вільно плаваючого валютного курсу. Це означає, що вартість CHF визначається ринком — попитом і пропозицією між банками, компаніями та інвесторами. Короткий виняток у цій історії — період із вересня 2011 року по січень 2015 року, коли Національний банк Швейцарії фактично утримував прив’язку CHF до євро на рівні не нижче 1,20 франка за євро. Скасування цього порога 15 січня 2015 року стало одним із найгучніших епізодів на валютному ринку: за кілька хвилин франк зріс до основних валют світу на 20–30%, що наочно показало, наскільки сильним може бути рух після тривалого стримування.
Сьогодні курс швейцарського франка формують кілька ключових чинників, і кожен із них працює у власному часовому горизонті. Короткостроково — це ставки Швейцарського національного банку і настрої ринку. Середньостроково — монетарна політика Європейського центрального банку, оскільки Єврозона є головним торговим партнером Швейцарії. Довгостроково — репутація Швейцарії як фінансової «гавані», рівень інфляції, який традиційно близький до нуля, і стан світової економіки загалом. Кожен із цих шарів варто розглянути окремо, бо курс швейцарського франка рідко пояснюється одним фактором.
Основні рушії курсу CHF
- Процентна політика SNB. Різниця у відсоткових ставках між Швейцарією та іншими великими економіками створює потоки капіталу. Коли ставки у Швейцарії вищі, CHF отримує підтримку, коли нижчі — навпаки.
- Євро як основний торговий партнер. Частка Єврозони у зовнішній торгівлі Швейцарії сягає близько половини, тому курс швейцарського франка до євро залишається найважливішою парою для самої Швейцарії.
- Репутація «тихої гавані». У періоди криз попит на CHF зростає, бо інвестори шукають захист. Це добре помітно під час боргової кризи в Єврозоні 2010-х і на тлі геополітичних потрясінь останніх років.
- Інфляційне середовище. Швейцарія десятиліттями тримала інфляцію близькою до нуля, що підтримує купівельну силу франка і робить його привабливим для довгострокових заощаджень.
- Інтервенції центробанку. Національний банк Швейцарії періодично вдається до вербальних і реальних інтервенцій, намагаючись згладжувати надмірне зміцнення CHF, яке шкодить експорту.
Курс швейцарського франка в цифрах: порівняння з головними валютами
З 1960 року швейцарський франк зміцнився відносно більшості головних світових валют, що добре ілюструє довгострокову стійкість. За даними історичних підрахунків Національного банку Швейцарії та Банку міжнародних розрахунків, з 1960 по 2019 рік CHF зріс до долара США на 347%, до канадського долара — на 511%, до британського фунта — на 849%, до шведської крони — на 703%. До японської єни зміцнення було скромнішим — близько 35%, бо єна також тривалий час залишалася «валютою-притулком». Відносно євро з 1999 року франк зміцнився приблизно на 48%.
Ці цифри варто тримати в голові, коли ви чуєте, що курс швейцарського франка «виріс на кілька відсотків» за квартал. На короткому горизонті такі рухи видаються значними, але в історичній перспективі CHF роками рухається у вузькому коридорі. Саме ця вузькість робить його привабливим для консервативних інвесторів і незручним для експортерів Швейцарії, чиї товари стають дорожчими для іноземних покупців.
| Валютна пара | Стан на початок 2000-х | Стан у 2015 році (після скасування порога 1,20) | Загальне зміцнення CHF з 1960 р. |
|---|---|---|---|
| CHF / USD | ~1,60 USD за 1 CHF | ~1,01 USD за 1 CHF (короткостроковий пік) | ~347% |
| CHF / EUR | ~1,60 EUR за 1 CHF | ~0,85 EUR за 1 CHF (пік зміцнення) | ~48% з 1999 р. |
| CHF / GBP | ~0,80 GBP за 1 CHF | ~0,68 GBP за 1 CHF | ~849% |
| CHF / JPY | ~85 JPY за 1 CHF | ~125 JPY за 1 CHF | ~35% |
Українському читачеві корисно пам’ятати, що курс швейцарського франка до гривні — це вже «похідна» величина, яка залежить одразу від трьох ланок: CHF до долара/євро на світовому ринку, долара/євро до гривні на внутрішньому ринку і ліквідності конкретного обмінника. Тому одна й та сама цифрова позначка в Києві та Львові може відрізнятися на 0,3–0,8 гривні, і це не аномалія — це нормальна структура спреду.
Курс швейцарського франка в історичній перспективі
Історія швейцарського франка — це історія поступової уніфікації грошового обігу всередині Швейцарії. До 1850 року в країні існувало близько 860 різних монет, карбованих 75 установами: 25 кантонами й напівкантонами, 16 містами, абатствами. Лише 15% грошей в обігу були національними, решта — іноземними монетами, які завозили купці. У такій ситуації про жодну стабільну вартість говорити не доводилося, тому в новій Федеральній конституції 1848 року закріпили монополію федерального уряду на емісію грошей, а 7 травня 1850 року парламент ухвалив закон про монетну систему, згідно з яким франк став єдиною офіційною грошовою одиницею.
Цікаво, що 1850 року швейцарський франк за вартістю дорівнював французькому франку, а деякі кантональні франки до того коштували 1,5 французького. 1865 року Франція, Бельгія, Італія та Швейцарія створили Латинський монетний союз із фіксацією обміну на основі 4,5 г срібла за 0,290322 г золота. Пізніше перейшли на суто золотий стандарт, і Швейцарія дотримувалася цього співвідношення навіть після фактичного розпаду союзу в 1920-х — аж до 1967 року. Ця довга прихильність до золотого орієнтира сформувала репутацію «твердої» валюти ще до появи сучасного макроекономічного наративу.
У XX столітті франк залишався валютою податкових гаваней та офшорних зон: рівень інфляції тримався біля нуля, а законодавчо закріплені золотовалютні резерви становили щонайменше 40%. Цю прив’язку до золота скасували лише у 2000 році в межах ширшої конституційної реформи. Ще одна віха — 15 січня 2015 року, коли Швейцарський національний банк несподівано для ринку відмовився від утримання порога 1,20 CHF за євро. Відтоді франк зріс на 20–30% проти основних валют за лічені хвилини, що стало одним із найбільших одноденних переоцінок в історії вільно плаваючих курсів.
Курс швейцарського франка і світові резерви
Швейцарський франк — валюта, яка має не надто велику частку в офіційних резервах центробанків, проте займає помітне місце у приватних заощадженнях і міжнародній торгівлі. За підсумками статистики Банку міжнародних розрахунків, на квітень 2019 року частка CHF у міжнародному валютному ринку становила близько 5%, а в резервах центробанків — орієнтовно 0,3%. Пояснення просте: економіка Швейцарії невелика за номінальним ВВП (20-те місце у світі у 2018 році), і для державних резервів цього замало, тоді як приватні інвестори, особливо в Європі, охоче використовують франк як засіб збереження вартості.
Саме тому курс швейцарського франка часто поводиться інакше, ніж долар чи євро. Коли на ринку паніка, попит на CHF зростає, і CHF дорожчає. Коли паніка вщухає, інвестори повертаються до ризикованіших активів, і CHF трохи відступає. Така циклічність робить франк корисним індикатором «температури» глобальних ринків: чим міцніший CHF у кризу, тим сильніший страх, тим більше капіталу шукає притулку.
| Показник | Швейцарський франк (CHF) | Євро (EUR) | Долар США (USD) |
|---|---|---|---|
| Частка у міжнародній торгівлі (за обсягом, 2019) | ~5% | ~32% | ~44% |
| Частка у резервах центробанків | ~0,3% | ~20% | ~60% |
| Репутація «тихої гавані» | Дуже висока | Помірна | Висока |
| Режим курсу | Вільно плаваючий (з 2015 р.) | Вільно плаваючий | Вільно плаваючий |
Для українського ринку CHF цікавий ще й тому, що в Україні працює низка компаній зі швейцарським капіталом — у фармацевтиці, машинобудуванні, логістиці. Коли курс швейцарського франка зростає, імпорт швейцарського обладнання, ліків і годинників стає дорожчим у гривневому еквіваленті. Цей ефект передається через ланцюги постачання, і кінцевий споживач його відчуває із затримкою у кілька місяців.
Курс швейцарського франка в Україні: практичний погляд
Курс швейцарського франка до гривні в Україні визначається на міжбанківському ринку, а потім транслюється в готівкові курси обмінників і комерційних банків. Міжбанківський курс формується під впливом торгових операцій (імпорт ліків, обладнання, послуг), переказів від українських мігрантів і приватних конвертацій. Попит на CHF в Україні не такий масовий, як на долар чи євро, тому ліквідність у цій парі нижча, а спреди — вищі. Це нормальне явище для валюти з обмеженим внутрішнім попитом.
На практиці це означає, що в обмінниках різниця між купівлею і продажем CHF може становити 0,8–1,5 гривні, тоді як для долара — 0,3–0,6 гривні. Якщо ви купуєте франки як довгострокове заощадження, цей спред суттєвий, і його варто враховувати. Деякі банки пропонують безготівкову конвертацію за ближчим до міжбанківського курсом, що вигідніше, але вимагає відкритого валютного рахунку.
Коли варто звертати увагу на курс швейцарського франка
- Перед великими імпортними закупівлями. Якщо компанія купує швейцарське обладнання, фармацевтику чи IT-послуги, навіть невеликий рух CHF на 2–3% відчутно впливає на бюджет угоди.
- Під час рішень щодо заощаджень. Якщо ви розглядаєте CHF як інструмент диверсифікації, корисно дивитися не лише на поточний курс швейцарського франка, а й на динаміку за 6–12 місяців.
- У періоди глобальної невизначеності. Під час геополітичних криз, банківських пані чи боргових проблем в Єврозоні CHF зазвичай зміцнюється, і це можна використати для короткострокових конвертацій.
- Під час засідань Національного банку Швейцарії. Щокварталу SNB публікує рішення зі ставки, і прес-конференція керівництва банку може суттєво змінити ринкові очікування щодо CHF.
Курс швейцарського франка: що кажуть джерела
Загальні відомості про швейцарський франк, його історію та місце у міжнародних резервах можна перевірити у відповідній статті Вікіпедії: там зібрано ключові дати, інформацію про емітента, історію монет і банкнот, а також дані про частку CHF у валютних резервах і міжнародній торгівлі. Для глибшого аналізу поточної динаміки варто звертатися до квартальних оглядів Національного банку Швейцарії, де публікують дані про інтервенції, ліквідність і стан монетарної політики. Це дає змогу відрізнити короткостроковий шум від реальних зрушень у монетарній політиці Швейцарії.
Аналітичні матеріали провідних інвестиційних банків — UBS, Credit Suisse (нині частина UBS), Zürcher Kantonalbank — також регулярно коментують курс швейцарського франка. Українські банки рідко готують власні огляди саме по CHF, оскільки ця валюта не є для України системною. Проте у щоденних оглядах валютного ринку можна знайти динаміку CHF як індикатор загального апетиту до ризику.
Курс швейцарського франка і глобальна фінансова архітектура
У міжнародній фінансовій архітектурі CHF займає нішу «захисту в періоди стресу». Це помітно під час кожної великої кризи: у 2008-му, у борговій кризі Єврозони 2010-х, під час Brexit, у період пандемії COVID-19 і в моменти загострення геополітичної ситуації. Інвестори переводять частину капіталу у франк, його курс зростає, а Національний банк Швейцарії намагається стримати це зміцнення, бо воно шкодить експорту й туризму. Цей цикл «криза — зміцнення — інтервенція — стабілізація» повторюється з дивовижною регулярністю.
Євросоюз у цій системі відіграє роль «старшого партнера», оскільки Єврозона — головний торговий партнер Швейцарії. У 2000-х роках Швейцарія навіть підписала з ЄС низку двосторонніх угод, які послабили банківську таємницю й активізували обмін податковою інформацією. Це знизило привабливість CHF як «офшорної» валюти, але не похитнуло його позицію як «тихої гавані». Для додаткового контексту Навпаки: чим прозорішим ставав швейцарський фінансовий сектор, тим більше інституційних грошей довіряло CHF.
Для України та інших країн, що не входять у зону євро, курс швейцарського франка залишається орієнтиром двох типів. По-перше, це показник глобальної довіри: коли CHF зростає проти долара, ринок сигналізує про страх. По-друге, це індикатор «справжньої вартості» активів: якщо вартість вашого доларового депозиту зростає разом із курсом CHF/USD, ваші заощадження реально зміцнюються, а не лише переоцінюються в номіналі.
Як формується курс швейцарського франка щодня
Щоденне коливання курсу швейцарського франка — це результат торгів на міжбанківському ринку Forex, де працюють великі банки, хедж-фонди, пенсійні фонди та корпоративні трейдери. Левову частку обсягу формують не туристи й не приватні інвестори, а міжбанківські операції та валютні свопи, через які компанії й банки хеджують свої ризики. Це означає, що внутрішньоденна волатильність CHF зазвичай нижча, ніж у більш «спекулятивних» валют, але в моменти оголошень монетарної політики рух може бути різким.
Типовий торговий день для CHF починається з азійської сесії, де активність помірна. Основний обсяг припадає на європейську сесію, адже CHF торгується передусім проти євро. Американська сесія додає руху проти долара. У періоди криз або важливих рішень центробанків (SNB, ЄЦБ, ФРС) обсяги зростають у 1,5–2 рази, а спреди можуть тимчасово розширюватися, що відчувають навіть обмінники в Києві чи Львові з затримкою у кілька годин.
Курс швейцарського франка і монетарна політика SNB
Національний банк Швейцарії залишається одним із найконсервативніших центробанків світу. Його головна мета — цінова стабільність, яку він визначає як інфляцію нижче 2% на рік. Для досягнення цієї мети SNB використовує процентну ставку, інтервенції на валютному ринку та в окремі періоди — негативні ставки. У 2014–2017 роках ставка SNB трималася на рівні -0,75%, що було безпрецедентним кроком і мало на меті знизити привабливість CHF і стимулювати кредитування.
Така політика мала побічний ефект: значні суми були розміщені на рахунках швейцарських банків з боку іноземних клієнтів, які шукали захист для капіталу. Це додатково тиснуло на курс швейцарського франка вниз. Після 2022 року, у відповідь на глобальне зростання інфляції, SNB почав цикл підвищення ставок, і CHF знову отримав підтримку. Для українського читача це означає просту річ: поки SNB тримає ставку вище за європейську, CHF має тенденцію зміцнюватися, і це впливає на гривневу вартість швейцарського франка.
Курс швейцарського франка: 7 кроків для тих, хто працює з CHF
Якщо ви регулярно стикаєтетесь із CHF — у бізнесі, у подорожах, у заощадженнях — корисно мати простий алгоритм дій. Він допоможе не переплачувати на спредах і не реагувати на кожен короткостроковий рух. Нижче — сім практичних кроків, перевірених на досвіді компаній, що імпортують швейцарські товари, і приватних інвесторів, які тримають частину заощаджень у CHF.
Крок 1. Визначте, навіщо вам CHF
Перш ніж купувати франки, чітко сформулюйте мету: це заощадження на старость, хеджування імпортних контрактів, оплата навчання дитини у Швейцарії чи щось інше. Від мети залежить горизонт утримання, допустимий рівень просідання і вибір інструменту. Без чіткої мети легко «стрибати» між валютами і втрачати на спредах більше, ніж вдається заробити на курсі.
Крок 2. Порівняйте курси у кількох джерелах
Курс швейцарського франка в обміннику на розі вулиці, в касі банку і в мобільному додатку може відрізнятися на 0,5–1,5 гривні. Перш ніж конвертувати велику суму, порівняйте три-чотири джерела: офіційний курс НБУ, ринковий курс міжбанку, курс вашого банку і середній курс найближчих обмінників. Це займає 10 хвилин, але економить відчутну суму.
Крок 3. Зверніть увагу на комісії
Багато банків декларують «вигідний курс», але додають фіксовану комісію за конвертацію — 0,5–1,5% від суми. На великих сумах комісія «з’їдає» частину вигоди від спреду. Перед операцією уточніть у банку повну вартість конвертації: курс + комісія. Якщо можливо, обирайте безготівкову конвертацію за міжбанківським курсом — вона зазвичай дешевша.
Крок 4. Диверсифікуйте валютний кошик
Тримати всі заощадження в одній валюті — навіть такій стійкій, як CHF — не найкраща ідея. Оптимальний кошик для українського резидента зазвичай включає долар, євро, CHF і частку гривні. Співвідношення залежить від ваших цілей: якщо є іпотека у гривні, частка гривні має бути вищою; якщо плануєте купувати нерухомість за кордоном — більше CHF або EUR.
Крок 5. Слідкуйте за засіданнями SNB
Щокварталу Національний банк Швейцарії ухвалює рішення зі ставки. Презентація і прес-конференція керівництва — це моменти, коли курс швейцарського франка може рухатися на 0,5–1% за годину. Якщо у вас є відкрита валютна позиція, уникайте великих конвертацій у ці дні. Календар засідань публікується на офіційному сайті SNB на початку року.
Крок 6. Не панікуйте під час різких новин
Курс швейцарського франка реагує на геополітичні новини, але значна частина цих реакцій — тимчасова. Класичний приклад — 15 січня 2015 року, коли скасування порога 1,20 CHF/EUR викликало стрибок на 20–30% за хвилини, але вже за кілька тижнів ринок стабілізувався. Якщо ви не професійний трейдер, не намагайтеся «зловити» такі моменти — це робота для маркет-мейкерів і хедж-фондів із відповідною інфраструктурою.
Крок 7. Фіксуйте прибуток і переглядайте стратегію раз на рік
Раз на рік переглядайте свою валютну стратегію. Якщо CHF зріс на 10% відносно гривні за рік, подумайте, чи варто частково зафіксувати прибуток і повернутися в гривню чи іншу валюту. Якщо CHF просів — оцініть причини: це глобальний тренд чи локальна корекція. Такий щорічний «аудит» допомагає уникнути ситуації, коли заощадження роками лежать у невигідній валюті без жодного контролю.
Курс швейцарського франка і поради для українського бізнесу
Українські компанії, що імпортують товари зі Швейцарії, мають справу з подвійним ризиком: коливанням CHF до євро/долара і коливанням цих валют до гривні. Якщо ваш контракт номінований у CHF, а виручка — у гривні, кожен «подвійний» рух впливає на маржу. Найпростіший спосіб знизити ризик — укладати контракти у валюті, яка збігається з вашою виручкою, або використовувати валютні форварди в банку.
Для малого бізнесу, який робить разові закупівлі на 5–20 тисяч CHF, форварди зазвичай недоступні. У такому випадку допомагає простий прийом: розділіть закупівлю на 3–4 транші й купуйте валюту поступово протягом кількох тижнів. Це згладжує короткострокові коливання і знижує ризик «попасти» на максимум. Також варто тримати резерв у CHF на випадок термінової оплати — це дозволяє уникнути панічної купівлі за невигідним курсом.
Курс швейцарського франка і довгострокові тренди
Якщо подивитися на курс швейцарського франка у масштабі десятиліть, видно три довгострокові тренди. Перший — повільне зміцнення CHF до більшості світових валют, про яке вже йшлося. Другий — зниження ролі CHF як «офшорної» валюти через посилення регулювання і прозорості швейцарського фінансового сектору. Третій — зростання ролі євро як основної пари для CHF, оскільки частка Єврозони в економіці Швейцарії залишається ключовою.
Для українського читача це означає, що CHF залишиться «стабільним сусідом» у валютному кошику ще на багато років. Його не варто розглядати як інструмент для спекуляцій, але він добре працює як «якір» для частини заощаджень. Особливо це актуально для тих, хто планує витрати в швейцарських франках у майбутньому: навчання, лікування, купівля нерухомості в Швейцарії.
Курс швейцарського франка: короткі підсумки
Курс швейцарського франка — це комбінація монетарної політики Швейцарії, торгових зв’язків з Єврозоною і глобального попиту на «тихі гавані». Швейцарський франк зміцнився до більшості головних валют з 1960 року, залишається однією з провідних резервних валют за часткою у міжнародній торгівлі і посідає восьме місце серед валют за обсягом торгівлі та розмірами міжнародних валютних резервів. Вільно плаваючий курс з 2015 року робить його чутливим до ринкових настроїв, але вузький діапазон коливань і консервативна політика SNB зберігають репутацію CHF як однієї з найстабільніших валют світу.
Для українського читача практичний висновок простий: CHF варто тримати в кошику як диверсифікацію, але не як основну валюту заощаджень. Стежте за засіданнями SNB, порівнюйте курси в кількох джерелах, уникайте панічних рішень і раз на рік переглядайте стратегію. Курс швейцарського франка на довгому горизонті рухається повільно, і це якраз та якість, яка робить його корисним інструментом для тих, хто цінує стабільність більше, ніж швидкий прибуток.
Часті запитання (FAQ)
Що таке CHF і чому ця валюта така популярна?
CHF — це код швейцарського франка за стандартом ISO 4217, офіційна валюта Швейцарії та Ліхтенштейну. Популярність CHF пояснюється низькою інфляцією, стабільною економікою і довгою історією без серйозних девальвацій. Завдяки цьому франк вважається «тихою гаванню» для приватних інвесторів.
Як курс швейцарського франка впливає на гривню?
Курс CHF до гривні — похідна величина. Вона залежить від пари CHF/USD на світовому ринку, від курсу долара до гривні на внутрішньому ринку і від ліквідності конкретного обмінника. Зазвичай коливання CHF до гривні повторюють рух долара з поправкою на різницю в курсах.
Чи варто зберігати заощадження у швейцарських франках?
Як частина диверсифікованого валютного кошика — так, CHF підходить для консервативних заощаджень. Як єдина валюта заощаджень — ризиковано, бо немає жодної гарантії, що CHF рухатиметься вигідно саме для вас. Оптимально тримати 10–20% заощаджень у CHF, решту розподілити між доларом, євро і гривнею.
Коли Національний банк Швейцарії втручається у курс франка?
SNB втручається, коли франк зміцнюється надто швидко і це загрожує експорту й інфляції. Найвідоміший приклад — утримання порога 1,20 CHF за євро з вересня 2011 року по січень 2015 року. Після його скасування SNB періодично проводить вербальні й реальні інтервенції, але без жорстких порогів.
Чому швейцарський франк такий дорогий в обмінниках України?
Висока ціна CHF у гривневому еквіваленті — це комбінація світової ціни CHF до долара і курсу долара до гривні. Додатково на готівковому ринку України CHF має нижчу ліквідність, ніж долар чи євро, тому спреди ширші, а курс «глибший» у бік покупця. Це нормальне явище для валюти з обмеженим внутрішнім попитом.
Як часто оновлюється курс швейцарського франка в обмінниках?
У робочі дні великі обмінники та банки оновлюють курси CHF кожні 5–15 хвилин, невеликі — 1–3 рази на день. Національний банк України публікує офіційний курс щодня о 14:00, але він є орієнтовним. Реальний ринковий курс може відрізнятися на 0,3–1 гривню залежно від ліквідності й попиту.
Чи впливає геополітика на курс швейцарського франка?
Так, і дуже помітно. Під час геополітичних криз попит на CHF зростає як на «валюту-притулок», і курс швейцарського франка зростає відносно більш ризикованих валют. Це видно на прикладах останніх років: кожне загострення міжнародної ситуації супроводжувалося короткочасним зміцненням CHF на 1–3% за кілька днів.
Що таке «прив’язка франка до євро» і чи діє вона зараз?
Прив’язка франка до євро діяла з вересня 2011 року по січень 2015 року на рівні 1,20 CHF за 1 EUR. Її скасування 15 січня 2015 року стало одним із найгучніших епізодів на валютному ринку. Нині CHF перебуває у вільному плаванні, і SNB не оголошував нових формальних порогів.
Як дізнатися актуальний курс швейцарського франка?
Найзручніше — на агрегаторах фінансових даних (Investing.com, finance.yahoo.com), на сайтах українських банків, у мобільних додатках обмінників і на офіційному сайті НБУ. Для довгострокових рішень корисно дивитися квартальні огляди Національного банку Швейцарії, де публікують дані про інтервенції й монетарну політику.
Чи вигідно купувати CHF під час просідання?
Купівля на просіданні — класична стратегія, але працює вона лише за умови, що ви готові тримати валюту роками. Якщо ви купуєте CHF на короткий термін і сподіваєтеся «зловити» дно, ризик невиправдано високий. Для більшості приватних інвесторів вигідніше купувати CHF регулярно невеликими сумами, усереднюючи курс, ніж намагатися вибрати ідеальний момент.
Залишити відповідь