Будівля Національного антикорупційного бюро (НАБУ)

Операція «Форест Гамп»: що викриття НАБУ означає для державного банку та бюджету

Будівля Національного антикорупційного бюро (НАБУ)

19 серпня 2026 року Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оприлюднили деталі операції «Форест Гамп» і повідомили про підозру учасникам злочинної організації у легалізації 150 млн грн готівкою для внесення застави за одного з фігурантів справи «Мідас». Викриття стосується використання державного банку — АТ «Сенс Банк», над яким організатори схеми отримали фактичний контроль на початку червня.

Чому розслідування має значення для громадян

Схема торкнулася інституції, що належить державі: до складу групи, за даними слідства, входили голова правління та голова наглядової ради державного банку. Через рахунки підконтрольних підприємств 150 млн грн було введено в легальний обіг. Застава у такому ж розмірі дозволила 29 червня 2026 року звільнити з-під варти одного з фігурантів справи «Мідас», тобто виведені кошти фактично замінили собою державний механізм утримання під вартою.

Зафіксовані факти та юридична кваліфікація

  • Дії підозрюваних кваліфіковано за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України.
  • НАБУ оприлюднило відео з прослуховуванням розмов, на яких заступниця керівника Офісу президента обговорює втручання у вибори громадської ради НАБУ та конкурс на голову САП.
  • Колишній народний депутат на записі згадує внесення 200 млн грн застави зі словами: «Там за Германа привезли 200 мільйонів».

Слідство триває. НАБУ офіційних імен фігурантів не називало; за даними джерел LIGA.net, ТСН та ZN.UA, у записах ідентифікують Ірину Мудру, Вадима Столара, Максима Микитася та Германа Галущенка, проте ці дані потребують підтвердження у процесуальний спосіб.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *