14 серпня 2026 року Financial Times опублікував матеріал, у якому Європейський механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM) визначено як різновид тарифного захисту європейських виробників, попри позиціонування цього інструмента з боку ЄС як кліматичного. Автор статті — посол США при ЄС — прямо порівняв CBAM з американськими митами на сталь та алюміній, запровадженими з міркувань національної безпеки, і дійшов висновку, що обидва механізми мають однакову економічну мету: підвищити вартість імпорту та захистити внутрішніх виробників від конкуренції.
Що передбачає механізм
CBAM зобов’язує імпортерів сталі, алюмінію та низки інших товарів купувати сертифікати, що покривають вбудовані в продукцію викиди CO₂. Вартість сертифікатів прив’язана до ціни вуглецю в ЄС і становить близько 80 євро за тонну CO₂. За словами автора, це створює додаткові витрати для імпортної продукції та захищає європейських виробників, які вже сплачують за викиди в рамках системи торгівлі квотами ЄС.
Чому це особливо відчутно для України
Від 1 січня 2026 року CBAM у повному обсязі застосовується до української продукції. Як зазначає автор, Україна не мала жодної можливості проводити екологічну модернізацію в умовах повномасштабного вторгнення Росії та терору проти енергетики і промисловості, що робить нове навантаження особливо болючим. Посол підкреслив: «Тариф є тарифом, навіть якщо він має іншу назву», і попередив, що Брюссель ризикує втратити довіру як прихильник правил міжнародної торгівлі, критикуючи протекціонізм США й водночас застосовуючи аналогічний інструмент.
Залишити відповідь