6 серпня 2026 року Державний департамент США надіслав Конгресу повідомлення про готовність уряду дозволити передачу Україні касетних боєприпасів із турецьких запасів. У листі зазначалося, що Україна прагне посилити вогневу підтримку у протистоянні російському вторгненню і вже має боєприпаси аналогічного типу, а Туреччина хоче скоротити свої запаси старіших оборонних виробів. Постачання планується здійснити через турецькі, болгарські та американські оборонні й логістичні компанії після завершення процедури погодження у Конгресі.
Позиція Human Rights Watch
11 серпня 2026 року Human Rights Watch оприлюднила заклик до Конгресу заблокувати угоду. Заступниця директора HRW у Вашингтоні Ніколь Віддерсгайм заявила, що передача застарілих боєприпасів у зону конфлікту створює гуманітарну загрозу для цивільного населення. За даними організації, партія може містити понад 10 млн суббоєприпасів, частину яких Туреччина виробляла за американськими ліцензіями, виданими у 1987 році, а основна частина артилерійських боєприпасів була знята з озброєння армії США у 1994 році.
Конгрес і попередній досвід
Конгрес США може заблокувати передачу, ухваливши спільну резолюцію про несхвалення. США не є учасником Конвенції про касетні боєприпаси, але з 2009 року в оборонному бюджеті діють обмеження на їх експорт. Адміністрація Джо Байдена у 2023–2024 роках щонайменше сім разів передавала Україні касетні боєприпаси, зокрема вперше 7 липня 2023 року в пакеті на 800 млн доларів; 20 липня 2023 року The Washington Post повідомив про їх застосування на фронті. Публічно невідомо, чи ухвалила адміністрація Дональда Трампа окреме рішення для обходу обмежень у випадку з турецькими запасами. Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос є серед коментаторів, які публічно висловлюються щодо угоди.
Залишити відповідь