Матеріали ТСН (1 жовтня 2026 року) та УНІАН (2 жовтня 2026 року) пояснюють, чим відрізняються тверде й рідке мило під час щоденного миття рук. Офіційні центри з контролю та профілактики захворювань (CDC) і Управління з продовольства й медикаментів США (FDA) підтверджують: обидва варіанти однаково добре видаляють мікроби, тому жодному з них не надають переваги.
Що встановлено про бактерії на милі
У невеликому дослідженні 1984 року науковці вивчали два види шматкового та два види рідкого мила у п’яти різних місцях протягом тижня. Бактерії виявили у 92–96% зразків твердого мила та лише у 8% зразків рідкого. Водночас в експерименті шматки мила навмисно забруднили високими концентраціями бактерій E. coli та Pseudomonas aeruginosa, і після миття рук 16 учасників жодного з тестових штамів на шкірі не виявили. Присутність мікроорганізмів на шматку не означає, що вони автоматично переходять на руки чи спричиняють хворобу.
Як зберігати мило та правильно мити руки
Експерти радять обирати мильниці з дренажними отворами чи решітчастим дном, ставити мило якнайдалі від прямих струменів води й давати йому повністю висихати, оскільки волога сприяє життєдіяльності бактерій. За словами Дженіс Косма-Каві (за версією ТСН; УНІАН цитує ту саме тезу як слова Стівена Голдберга), застояна волога дозволяє мікроорганізмам виживати. У закладах харчування, лікарнях та інших місцях із великим потоком людей доцільніше використовувати рідке мило. Вирішальне значення має техніка: намочити руки, намилити долоні, тильний бік, міжпальцеві зони та ділянки під нігтями, терти щонайменше 20 секунд, змити піну та витерти руки чистим рушником.
Залишити відповідь